Олександр Капінос

Народився Олександр 10 березня 1984 року в селі Дунаїв Кременецького району Тернопільської області. Український фермер, громадський активіст. 

У 2001 році закінчив із золотою медаллю Дунаївську ЗОШ І-ІІІ ступенів та вступив на навчання в Український державний лісотехнічний університет (сьогодні - Національний лісотехнічний університет України, м. Львів). У 2005 році отримав диплом бакалавра з відзнакою, а  в 2006 році - диплом спеціаліста з відзнакою за спеціальністю “Технологія деревообробки”. Очолював громадську організацію “Патріот Волині”. 

У 2008-2009 роках, під час проживання у Вінниці, був керівником громадської організації патріотичного спрямування “Сколоти”.  

На початку 2012 року відстояв права громади і не дозволив побудувати в рідному Дунаєві завод, який зруйнував би екологію Кременецьких гір. Займався фермерством та відродженням рідного села. З 4 липня брав участь в акції на захист української мови, що відбувалася у Києві біля Українського Дому. Був одним із тих, хто оголосив голодування на знак протесту проти прийняття мовного закону Ківалова-Колісніченка та протримався найдовше.  

Щороку їздив до Києва на Покрову та брав участь у маршах УПА.   

Організатор багатьох вечорниць та культурно-мистецьких заходів для молоді, які відроджували традиції та культуру предків-українців. Ініціював створення пам'ятника Шевченку у рідному селі, був першим, хто виступив проти радянської символіки у своєму селі, яку і зняли на наступний день після загибелі. Створив спортивний клуб і власним коштом та силами облаштував його. Волонтер літніх таборів для дітей-сиріт з усієї України, що проходили за ініціативою Міжнародного благодійного фонду “Нове покоління”. 

Був активним на Євромайдані, перебував у 35 сотні “Волинська Січ”, за незламний дух мав псевдонім “Кремінь”. Увечері 18 лютого 2013 року між 21:00 та 22:00 годинами отримав поранення голови від вибуху гранати під час атаки силовиків біля барикади поблизу Будинку Профспілок. 

 19 лютого помер після 4-годинної операції в лікарні: зупинилось, не витримало серце. 

 10 березня 2014 року в Куликові Кременецького району відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки Олександру Капіносу, яку встановили на будівлі клубу. 

На День незалежності 24 серпня 2014 року в Дунаєві відкрили пам'ятник Герою Небесної Сотні, на якому Олександр Капінос зображений у повний зріст зі стягом у руках. Біля ніг його лежить бандура. 

Влітку 2012 року Сашко Капінос започаткував юнацький патріотичний табір «Гарт», приурочений пам’яті сотенного УПА Гордія Загоруйка (Гармаша). Дотепер щороку поблизу рідного села у Кременецьких горах діє цей табір, що носить його ім’я.

Українському активісту Євромайдану, бійцю Небесної Сотні Олександру Капіносу 21 листопада 2014 року було присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності. Нагороджений медаллю «За жертовність і любов до України» (посмертно), нагрудним знаком "За видатний внесок у справу визволення України від антинародної влади під час подій Майдану 2013–2014 років" (посмертно), відзнакою «Гордість Тернопілля» (посмертно), відзнакою «Почесний громадянин Тернопільської області» (посмертно), присвоєно звання «Почесний громадянин Кременецької міської об’єднаної територіальної громади» (посмертно).